Банківська система – одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.
Фінансовий стан банку – це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
В умовах ринкової економіки та жорсткої конкуренції виникла потреба швидко та своєчасно реагувати на зовнішні фактори, які впливають на результат діяльності комерційного банку.
На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його прибуткову діяльність є досить складно. Це вимагає особливих зусиль як з боку керівництва, так і з боку кожного працівника зокрема.
Одна з основних цілей комерційних банків – це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту працівників банку і т.д. Прибуток банку представляє собою різницю між його валовим доходом і витратами.
Прибутковість та надійність – основні фактори, які впливають на свідомість клієнта при виборі банку.
Метою курсової роботи є дослідити та проаналізувати доходи, витрати та прибуток комерційного банку. Та в ході аналізу виявити, що можливо вплинуло на їх розмір та зміну. При аналізі структури доходів виявити стабільні доходи, які необхідно зберігати і нестабільні на які потрібно звернуту свою увагу.
При дослідженні цієї теми використано поряд із законодавчими актами Верховної Ради і Уряду нормативні акти Національного Банку України, спеціальні банківські документи, а також періодику і спеціальну літературу, що стосується даної теми.
Курсова робота має об’єм 34 сторінки, з двома додатками. При її написанні було використано 30 літературних джерел. В курсовій роботі представлено 8 діаграм ( 5 кругових, 3 стовпчикових), а також 3 таблиці.
Весь аналізу комерційного банку буде проведений на даних АКБ “Укрсоцбанк”.
1. Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку
1.1 Формування доходів комерційного банку
Джерелами доходів комерційного банку є різні види бізнесу. До елементів банківського бізнесу можна віднести: позичковий бізнес, дисконт-бізнес, охоронний бізнес, гарантійну діяльність банку, бізнес з цінними паперами, бізнес, заснований на прийомі внесків і здійсненні операцій з доручення вкладників, на кореспондентських відносинах з іншими банками, на наданні нетрадиційних банківських послуг.
Позичковий бізнес включає два складених елементи – надання позичок клієнтам (юридичним і фізичним особам) і передача в тимчасове користування вільних ресурсів іншим комерційним банкам за процентну винагороду. Друга частина позичкового бізнесу може мати форму міжбанківського кредиту або термінового депозиту в іншому банку. Умовою розвитку позичкового бізнесу у виді продажу вільних ресурсів є наявність ліній оперативного зв’язку між кредитними установами , поява надійних посередників, що спеціалізуються на перерозподілі ресурсів на банківському ринку, а також грамотне керування корсчетом. Доход від позичкового бізнесу виступає у формі відсотка.
Дисконт-бізнес заснован на операціях по покупці банком неоплачених векселів, чеків і вимог з визначеною знижкою – дисконтом. Різновидом бізнесу є факторинговые операції банку. Останні можуть бути двох видів: із правом регресу (з оборотом ) і без права регресу (без обороту ). У першому випадку банк має право стягнути непогашене платником зобов’язання з одержувача засобів (постачальника). В другому випадку такого права в банку немає і він тому ризикує більше , вимагаючи і більш солідну винагороду. Винагорода банку за факторинговую операцію зменшує доход постачальника від проданої продукції, представляє знижку з її вартості. Його розмір складається з двох елементів: І) відсотка за використання кредитних ресурсів банку за період від покупки їм неоплаченої вимоги до надходження платежу і 2) комісійні винагороди за послугу, величина якого коливається в залежності від ризику, зв’язаного з видом факторинговой операції. Оскільки комісія при факторинговых операціях сполучена з процентними платежами за вартість ресурсів, і розмір дисконту встановлюється у відсотку від вартості вимоги, доход від факторинговых операцій звичайно відносять до процентних доходів банку.
Охоронний бізнес заснований на трастовых (довірчих) і агентських послугах, яким відповідають і банківські операції. Цей бізнес дає банкові доход у формі комісії за керування майном клієнта (нерухомістю, цінними паперами, засобами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцій з доручення, зв’язаних з цим майном. Наприклад, на основі трастового договору банк бере на себе зобов’язання по розміщенню коштів клієнта, зобов’язуючи забезпечити останньому визначений рівень доходу . При агентських послугах клієнт чітко обмовляє зміст операції по розміщенню його засобів . При трастовых операціях ризик більше в зв’язку з тим, що доход клієнта, обумовлений договором, може бути менше доходу банку. Відповідно і комісія за трастовые послуги вище, ніж по агентських операціях. Ця особливість визначає і структуру комісійної винагороди за трастові послуги. Воно включає звичайно фіксовану винагороду за керування майном і винагорода за результатами роботи, якщо доход від трастової операції вище, ніж договірний доход клієнта і фіксована винагорода банку.
Бізнес з цінними паперами складається з таких складених елементів, як випуск самим банком цінних паперів і реалізація їх на ринку, операції на вторинному ринку з цінними паперами інших емітентів, послуги, зв’язані з приватизацією підприємств. Доход банку від цього виду комерції складається з курсової різниці при продажі своїх цінних паперів і паперів інших емітентів, комісії за послуги по приватизації (доведення до необхідних стандартів звітності приватизованого підприємства, оцінка його вартості, випуск і розміщення акцій, ведення реєстру).
Гарантійна діяльність банку дає доход у прямій грошовій формі або зв’язана з опосередкованою вигодою. За видачу в різних формах гарантій і порук своїм клієнтам для здійснення ними розрахунків і одержання кредиту, банк може одержувати комісійну винагороду в грошовій формі. Можлива і безкоштовна гарантійна діяльність, коли клієнт вигідний для банку з погляду підтримки іміджу, одержання вигідних послуг і т.д. /8/